Офіційний сайт Державного історико-культурного заповідника "Буша", Заповідник Буша, Подільський Оберіг, скельний храм, язичники, буша, гайдамацький яр, туризм, зелений туризм, парк скульптури, під відкритим небом, михайло старицький, оборона Буші, замкова вежа, Мурафа, місток закоханих подільський оберіг, пленер скульпторів, козацьке кладовище, трипільська культура, черняхівська культура, Маряна Завісна, Бушанка, оберегові стовпи, музей трипілля, оглядова екскурсія, етнографічний музей, етнографічні музеї, макет середньовічної Буші орлине гніздо, ворота в рай, ворота бажань полковник Гречка, Макаринський, ескурсовод птиця щастя, перевертень, славянский перун, миф ярило, н +в гоголь тарас бульба, могила Маряни Зависної, могила козака Михайла, тіні забутих предків фільм, пісочні часи, облога Буші, Полонянка Оплакування, трипільська богиня, запорожский козак, історія україни русі, триполье, трипілля, гончари, свято гончарів, альтернативні джерела | Офіційний сайт Державного історико-культурного заповідника Буша busha.com.ua

 







ЧУДЕСА З БАБУСИНОЇ СКРИНІ
    Дай, бабусю, поцілую.
Сивину твого волосся
теплим диханням зігрію
Снігом вибілені коси.
Може і на них розтане
лоскотливий іній срібний.

   «Чудеса з бабусиної скрині» саме така виставка відкрилася у ЗОШ І-ІІІ ст. с. Буша Ямпільського району, завдячуючи Державному Історико- Культурному Заповіднику «Буша». Виставка здивувала всіх присутніх своїм вмістом скрині та довголіттям її речей. Адже у бабусиній скрині можна було віднайти все.
    Скриня – дерев’яний ящик з віком та прискринком. Колись скрині були добре оздоблені і її оберігали, як святиню. Вній зберігалися речі дівчини до неї не заглядали ніколи: а ні мати, а ні старші сестри, тим паче батько, дотримуючись народної моралі. Це була власність дівчини і посагом передавалося. Та з віком скриня жінки переходила далі після смерті. У бабусиній скрині знаходилися сімейні реліквії: молитовник у металевій палітурці або без нього. Біблія священа книга християнства, що зберігалася в скрині, а передавали її з покоління в покоління: від прабабусь до бабусь. Також у скринях були відрізи тканини, ще досі в деяких лежать домоткані вовняні покривала на ліжники, скатерки на столи, доріжки на підлогу. В родині передавалися традиції рукоділля: вишивання, гачкування, плетіння. У скрині були рушники, які призначалися на різні свята, наприклад, рушничок, яким застеляли дно кошика на Пасху. Цей рушничок перед церквою завжди виносили на перше весняне сонце, щоб він набрався сонячних променів. Він був символом тепла та затишку в родині до наступної Пасхи. Старожитностей у скринях родини було багато. Майже всі вони були полотняні зберегли свій колір і форму, бо виготовлені на совість. А не так як тепер попрали та викинули. Інколи навіть був посуд, що зберігався в скринях в деяких оселях. Його викладали на великі свята у мисник. Це такий сервант. Інколи двері серванта прикрашали вишитими серветками, щоб начиння покрасувалося, та пригощали шанобливих гостей смачними смаколиками. Велика кількість скарбу в скрині свідчила про заможність родини . Перед великими святами в скрині наводили частенько лад , ще з дівоцьким скарбом. Дерев’яний ящик все життя наповнювався. В нім ще зберігали у прискриннику якісь таємниці наприклад документи , листи від минулого кохання та перечитувалися крадькома. Також зберігалися прикраси подаровані за час всього життя. Вони могли бути для бабусі дуже дорогі бо були подаровані у відзначні моменти її життя. У вузличках були запашні трави, які мали чарівну силу, інколи це були лікарські .Бувало так, що захворіє дорослий чи маля. Вередує дитя, не хоче спати всю ніч гарлапане , будить всіх. А бабця нишком тишком заторочиться в скриню пошкребеться в ній хвилин п’ять . Як заварить якогось буранчику, як молодші говорять. Викупає маля вередливе, напоїть чаєм запашним , спить мов совення- не шелепне. А бабця лиш прислухається,як воно сопе в пелюшках.
    Були в бабиних скринях і віночки з квітів та дивних запашних гілок. Правда з віком сухі, але такі дорогі для неї,проведе старою тремтячою рукою по вінку, а в очах сльоза тремтить. Спитаєш: - бабцю, що з вами? лише рукою відмахнеться. Були в скрині і такі віночки, що раз в житті вдягали – весільні.
   В скринях був і одяг неперевершеної краси вишиті сорочки, серветки , наволочки та накидки на подушки та на ослінчики. Буває бабуся лад наводить в скрині і так хочеться хоч одним оком глянути на то дійство. То коли бабуся в гарному настрої брала онуку і довго розповідала про свої такі дорогі серцю речі. А інколи навіть дозволяла приміряти, ту чи іншу річ. Стільки то радості було походити хоч хвильку у бабусиних речах.
Переміряли, порозкидували все, нічого не залишили без уваги,вся кімната в старожитностях.Бабуся так і згадала свою молодість, і речі провітрились та лад навели доночі.
    Виставка здивувала та навчила школярство цінувати цінності українських майстринь. Адже в буденному своїм часі ці обдаровані жінки мали часинку для творчості, незалежно від того, що вони виховували сина чи доньку, порались в господі, пекли, варили, прали та доглядали за грядками. Із великою цікавістю у скриню бабусі зазирали присутні милувалися та дивувалися, речами які визирали зі скрині.

View the embedded image gallery online at:
http://busha.com.ua/statti/382-chudesa#sigProIddea17e3f8c

Науковий співробітник
Процюк Інна



busha.com.ua
http://busha.com.ua/ Офіційний сайт Державного історико-культурного заповідника Буша busha.com.ua Офіційний сайт Державного історико-культурного заповідника Буша busha.com.ua