Офіційний сайт Державного історико-культурного заповідника "Буша", Заповідник Буша, Подільський Оберіг, скельний храм, язичники, буша, гайдамацький яр, туризм, зелений туризм, парк скульптури, під відкритим небом, михайло старицький, оборона Буші, замкова вежа, Мурафа, місток закоханих подільський оберіг, пленер скульпторів, козацьке кладовище, трипільська культура, черняхівська культура, Маряна Завісна, Бушанка, оберегові стовпи, музей трипілля, оглядова екскурсія, етнографічний музей, етнографічні музеї, макет середньовічної Буші орлине гніздо, ворота в рай, ворота бажань полковник Гречка, Макаринський, ескурсовод птиця щастя, перевертень, славянский перун, миф ярило, н +в гоголь тарас бульба, могила Маряни Зависної, могила козака Михайла, тіні забутих предків фільм, пісочні часи, облога Буші, Полонянка Оплакування, трипільська богиня, запорожский козак, історія україни русі, триполье, трипілля, гончари, свято гончарів, альтернативні джерела | Офіційний сайт Державного історико-культурного заповідника Буша busha.com.ua






Світ писанки Інни Собко
     Коли приходить весна в Україну пробуджується і воскресає природа, відроджується життя і надходять Великодні свята, сідають люди у своїх оселях біля печей, свічок і беруться за давнє-предавнє ремесло - розписування писанок. Звичай писання писанок знаний усіма слов'янами, румунами, греками, німцями, литовцями, латишами. До XIII ст. писанки були знані в цілій Європі та Західній Азії.

Сам звичай писанок має витоки з символічного значення яйця, яке майже у всіх народів світу вважалося джерелом життя, символом його початку, символом сонця. Безліч легенд і міфів народів світу пов'язані з культом яйця. Існує дуже багато цікавих легенд про походження писанок. Одна з них пов’язана з християнством.
        Коли Ісуса розіп’яли на хресті, з його ран точилася кров. З кожної краплини виникала червона крашанка. А сльози Божої Матері, яка стояла під хрестом, молилась і гірко плакала, капали на ті червоні крашанки. І кожна крашанка перетворювалася на писанку. Зібравши всі писанки та крашанки в хустину, Богородиця пішла до Пілата просити дозволу, щоб поховати сина. Вона дарувала писанки дітям і наказувала їм жити у злагоді і мирі. Прийшовши до Пілата, Матір Божа зомліла, а писанки з хустини розкотилися по всьому світу. З того часу люди розписують писанки до цього дня.
        Весняні писанки на Україні завжди вважалися зразками вищого прояву художнього смаку. Це давнє українське народне ремесло поширене на всій території нашої країни. Існує кілька видів писанок. Вони бувають традиційні та нетрадиційні. Традиційні виготовляються зі справжніх яєць. Нетрадиційні – дерев’яні писанки-мальованки, використовують винятково, як сувенір. На традиційні писанки візерунки наносять різними технічними прийомами. Наприклад, крапання воском зі свічі на яйце, така писанка називається капанкою, крапанкою. Існує техніка шкрябання на фарбованих яйцях гострим предметом. Такі писанки називаються шкрябанки.        Зафарбовування яєць в один колір характерно для території всієї України. Це крашанки. Їх фарбують у лушпинні цибулі, забарвлюють купленими фарбами та ін..

        Технікою крапання воском зі свічі на яйце чудово володіє жителька с. Буша, музейний доглядач Державного історико-культурного заповідника «Буша», писанкарка Інна Собко. Про свій світ писанки вона нам зараз розкаже. «Коли я вперше взяла писачок до рук, то зрозуміла, що я хочу розмальовувати писанку. Спочатку була перша, потім наступна та сотні інших писанок». Роботи Інни тепер прикрашають виставки не лише музеїв Державного історико-культурного заповідника «Буша», а й далеко за його межами. Майстриня завжди до Великодніх свят в межах заповідника Буша проводить майстер-класи і сподівається передати своє вміння іншим.

        «В українських писанкарок, як і у мене, є певні правила, заповідані пращурами, які потрібно обов’язково виконувати. По-перше: писанку можуть писати лише жінки і дівчата та лише до великодніх свят. По-друге: обов’язково писати писанку з чистими думками, в чистому одязі». Так само, каже писанкарка, виходили наші пращури на сівбу та жнива. Малювали писанку без сварок та лайливих слів.

        Кожен орнамент на писанці має своє символічне значення.  Він залежав від того, кому вона буде подарована або для чого створена. Жолуді, дубове листя, продовжує писанкарка, символізують чоловічу силу. Родинний добробут символізують 40 клинців – таку писанку залишали вдома і нікому не дарували. На кожен такий клинець майстриня загадувала благополуччя.  Для господарства на писанці могли зображати баранячі ріжки, які символізують плодючість. «Грабельки» означають гарний урожай для садівників та землеробів. Таку писанку закопували у свіжозорану ріллю, щоб насінина краще проростала.

        Свою символічність мали також кольори у писанці, якщо подивитись на подільські писанки, то в них переважають чорний, червоний,жовтий та зелений. Червоний – колір сонця, його у писанках багато, адже саме сонце навесні пробуджує природу і починається нове життя. Писанки із чорним кольором, як розповідають старожили, залишали покійникам на цвинтарі під час проводів. Жовтий – колір тепла, стиглої ниви, означають як гарний урожай, так і плодючість. Життя, літо, спокій – усе це символізує у подільських писанках зелений колір.

Існував також неписаний закон кому і яку писанку можна було дарувати: дітям – писанки зі світлими кольорами, хлопцям і дівчатам з червоним тлом, солярними знаками, людям похилого віку – з темним тлом. Писанка захищала не лише людину, але й свійських тварин. Щоб худоба була здорова, господар проводив крашанкою по спині кожній тварині , малюючи хрест і промовляючи: «Христос Воскрес!», потім давав яйце на корм худобі.

        Звичайно, теперішні  господині не розписують писанки, а давно вже використовують сучасні методи закрашування яєць. Проте дуже добре, що все ж таки є в Буші та по всій Україні писанкарки, які дотримуються традицій цього давнього ремесла.

То ж нехай і на далі об’єднує наші серця писанка, нехай квітне рідна Україна під мирним небом в розливі золотого колосся, як писанка на віки-вічні…

                                                                                        В. Клібановська

                                                                                        ДІКЗ «Буша»                                                                                                                                                



busha.com.ua

 

http://busha.com.ua/ Офіційний сайт Державного історико-культурного заповідника Буша busha.com.ua Офіційний сайт Державного історико-культурного заповідника Буша busha.com.ua