Середньовічне кладовище кінця 18 початку 20ст.ст.







Середньовічне кладовище кінця 18 початку 20ст.ст.
Старий сільський цвинтар у Буші входить до комплексу об'єктів історико-культурного заповідника Кам'яні хрести XIX століття, що тут збереглися, є цінними пам'ятками місцевого народного каменярства. Вони виготовлені із місцевого каменю-пісковику, поклади якого в навколишній місцевості великі. У XIX ст. народний каменярський промисел у цих краях був доволі розвинений, зокрема в Букатинці, Ярузі, Русаві Дзигівці , Бандишівці та інших селах краю. На виготовлення хрестів припадав найбільший відсоток серед продукції промислу. Кам'яні хрести вивозили для продажу далеко за межі краю, навіть у Київську губернію. Їх і сьогодні можна знайти в старих куточках сільських кладовищ. Хрести із Бушанського цвинтаря дозволяють простежити еволюцію їх форми упродовж століття. Це неважко зробити з тієї причини, що захоронення велося підряд, могила біля могили, тому вочевидь відомо, які з них давніші і які пізнішого часу. Крім того, на багатьох із них написи, на яких зазначено дати поховання, імена та прізвища покійників. Хрести початку століття мають ретельно оброблену поверхню і відносно складну, але вишукану форму. На жаль, пам'яток цього періоду збереглося всього лиш кілька одиниць. У кінці першої половини століття запанувала велика монументальна форма у вигляді мальтійського хреста, яка комбінується з іншою формою — кола. Одночасно в цей період створено кілька форм простіших, але також комбінованих із колом. Саме ця простіша форма наштовхує на думку про її дуже давнє походження. Адже не секрет, що форма хреста і хрестоподібні елементи нашому етносу були відомі задовго до появи християнства. Найвагомішим аргументом на користь цієї тези є орнаментика, що дуже добре збереглася в своїй первозданній чистоті на подільських вишивках, в килимарстві, в кераміці, на писанках і т.ін. Пройшло багато століть, а мовчазні хрести і досі стоять у Буші.


busha.com.ua

View the embedded image gallery online at:
http://busha.com.ua/zapovidnuk#sigProId8cbd911a3c

Трипілля







ТРИПІЛЛЯ
В 2005 році студентами та викладачами Вінницького педагогічного університету ім. М. Коцюбинського на замковій горі було проведено археологічні розкопки. На площі 150 метрів було виявлено залишки трипільського житла 4 тис . до н.е., незначні залишки чорноліської культури та залишки житла пізнього середньовіччя. Дирекцією заповідника було вирішено зберегти розкоп для нащадків. Для цього над розкопом було збудовано захисний павільйон – музей археології.


busha.com.ua

View the embedded image gallery online at:
http://busha.com.ua/zapovidnuk#sigProId5df032c5b7

Скельний храм







Скельний храм
Найвідомішою та найцікавішою пам'яткою археології в с. Буша, яку називають бушанським дивом, подільською святинею, є дохристиянський скельний храм I -IV-IX ст.. Розташований він на правому березі річки Бушанка на відстані 1 км. від злиття з річкою Мурафа. Найбільша цінність храму – наскельний рельєф, досліджений відомим київським вченим, істориком, археологом В.Антоновичем у 1883 році. Створений в природній розщелині, він вражає своєю таємничостю і неповторністю. Випадково відкрита в 1824 році під час земляних робіт місцевим поміщиком Остоєю Ромуальдом Овсяним, ця давня споруда ось уже майже 200 років привертає увагу вчених. На ІУ з’їзді археологів в Одесі 1884 році вперше була оприлюднена інформація щодо дивної знахідки, розташованої на правому березі річки Бушанки. Коли і ким був створений цей рельєф, ким на протязі свого існування використовувався – ці питання ще й досі стоять відкритими. Є багато версій відносно цього, велика кількість вчених (істориків, археологів, мистецтвознавців) намагалися розгадати загадку Бушанського рельєфу. Антонович, Рибаков, Вагнер, Даниленко,Формозов,Винокур – це долеко не повний перелік вчених, які займалися цим питанням. Більшість відносять створення пам’ятки до часів язичницької Русі ІІ-ІХ ст., але є думки і відносно пізнішого створення. Рельєфне зображення дерева без листя, півня, оленя і людини навколішках викликає захоплення, здивування. Нічого подібного немає в Європі, а, можливо, й в усьому світі. Тисячолітня скеля зберегла дух далеких вірувань, давню символіку, створену невідомим автором. Язичницький храм у Буші загадковий і міфічний.


busha.com.ua

View the embedded image gallery online at:
http://busha.com.ua/zapovidnuk#sigProId6d825673f7