Художній музей







Художній музей
На території Державного історико-культурного заповідника «Буша» протягом декількох років фукціонує Художній музей в якому експонують не тільки живопис, а й інші предмети мистецтва Поділля та інших регіонів. Музей відкрито з нагоди завершення Міжнародного мистецько-культурологічного фестивалю «Мальована хата», який засновано організацією «АRT-слід» і проведено спільно з Державним історико-культурним заповідником «Буша» та Вінницьким обласним центром народної творчості. На даний час у музеї розміщено вистаку українських старожитностей під назвою «Хустка тернова – мамина мова».


busha.com.ua

Музей ткацтва







Музей ткацтва
13 жовтня 2019 року на території Державного історико-культурного заповідника «Буша» в рамках мистецького проекту «Шляхами тканої Буші» відкрито інтерактивний Музей ткацтва.
Музей ткацтва - це інтерактивний простір, де кожен знайде собі щось до душі. Відвідавши музей ви зможете побачити різноманітні верстати, старовинні килими («киліми»), доріжки/веретки, рушники та багато інших виробів. Спробувавши попрацювати за верстатами відчуєте всі тонкощі ткацького ремесла та процесу виробництва тканини.


busha.com.ua

Середньовічне кладовище кінця 18 початку 20ст.ст.







Середньовічне кладовище кінця 18 початку 20ст.ст.
Старий сільський цвинтар у Буші входить до комплексу об'єктів історико-культурного заповідника Кам'яні хрести XIX століття, що тут збереглися, є цінними пам'ятками місцевого народного каменярства. Вони виготовлені із місцевого каменю-пісковику, поклади якого в навколишній місцевості великі. У XIX ст. народний каменярський промисел у цих краях був доволі розвинений, зокрема в Букатинці, Ярузі, Русаві Дзигівці , Бандишівці та інших селах краю. На виготовлення хрестів припадав найбільший відсоток серед продукції промислу. Кам'яні хрести вивозили для продажу далеко за межі краю, навіть у Київську губернію. Їх і сьогодні можна знайти в старих куточках сільських кладовищ. Хрести із Бушанського цвинтаря дозволяють простежити еволюцію їх форми упродовж століття. Це неважко зробити з тієї причини, що захоронення велося підряд, могила біля могили, тому вочевидь відомо, які з них давніші і які пізнішого часу. Крім того, на багатьох із них написи, на яких зазначено дати поховання, імена та прізвища покійників. Хрести початку століття мають ретельно оброблену поверхню і відносно складну, але вишукану форму. На жаль, пам'яток цього періоду збереглося всього лиш кілька одиниць. У кінці першої половини століття запанувала велика монументальна форма у вигляді мальтійського хреста, яка комбінується з іншою формою — кола. Одночасно в цей період створено кілька форм простіших, але також комбінованих із колом. Саме ця простіша форма наштовхує на думку про її дуже давнє походження. Адже не секрет, що форма хреста і хрестоподібні елементи нашому етносу були відомі задовго до появи християнства. Найвагомішим аргументом на користь цієї тези є орнаментика, що дуже добре збереглася в своїй первозданній чистоті на подільських вишивках, в килимарстві, в кераміці, на писанках і т.ін. Пройшло багато століть, а мовчазні хрести і досі стоять у Буші.


busha.com.ua